Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України - Вікторія Вікторівна Садівнича

З упровадженням Папою Римським Григорієм XIII нової календарної системи, що дістала назву григоріанської, або «нового стилю», усі європейські народи почали святкувати Новий рік 1 січня. Юліанський календар, що його застосовували з 45 р., як виявилося, мав неточність: його рік був довшим за істинний сонячний і різниця становила близько одного дня за 128 років. Натомість православна Церква, хоча й визнала неточність юліанського календаря, відмовилася переходити на григоріанський, через те що за новим стилем християнський Великдень іноді збігається з єврейським або настає раніше, що заборонено «Апостольськими правилами» – одним із важливих приписів Церкви.

Зустріч Нового року в різних країнах пов’язана з традиціями, що збереглися з найдавніших часів. Ще в сиву давнину зародилося повір’я: як новий рік зустрінеш, так його й проведеш. Донині в різних країнах вдаються до різних хитрощів, аби «привабити» до себе успіх, статки й добробут: в Англії, наприклад, коли годинники починають бити північ, відчиняють двері чорного ходу будинку, щоб випустити старий рік, а з останнім ударом відкривають парадні двері, впускаючи новий рік.

Новорічні свята українці завжди вважали магічним часом, коли пробуджувалася й ставала досить небезпечною нечиста сила. Зокрема, вірили, що на святкуванні присутні душі померлих родичів, яких також боялись і намагалися вмилостивити. Побутувало уявлення про те, що в новорічну ніч відкриваються Небеса і, вийшовши у відкрите поле й подивившись на них, можна попросити в Бога що завгодно.

Вечір 31 грудня називали щедрим, до нього готували багатий святковий стіл. Тоді ж вдавалися до різноманітних ритуалів. Наприклад, господар підходив із сокирою до кожного дерева в саду й промовляв: «Як уродиш – не зрубаю, як не вродиш – зрубаю», – а потім тричі легенько торкався сокирою стовбура. Наслідком мав бути рясний урожай фруктів у новому році.

…в Україні традиційним святковим символом на Новий рік протягом тривалого часу була не зелена ялинка, а дідух? Виготовляли його з першого зажинкового снопа. Кільканадцять жмутків, окремо обплетених соломинками, ув’язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб дідух можна було ставити. Верхівка новорічного вінка нагадувала сніп із колоссям. Гілки дідуха – за них правили зібрані докупи жмутки, що зверху відповідно розгалужувалися, – обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами тощо. У світлиці його ставили напередодні Багатої куті – Святвечора перед Різдвом. Дідух символізував спільного предка.

Новий рік – сімейне свято, тому зазвичай для його відзначення всі родичі збираються за одним столом і проводжають старий рік, бажаючи одне одному, щоб у ньому залишилось усе погане, а новий рік приніс тільки добре. Опівночі приходить новий рік, і всі вітають одне одного з його настанням, а на вулицях міст чутно сміх і видно вогні феєрверків. В Україні існує унікальна особливість святкування Нового року: жителі переважно центральної та східної частини країни досі відзначають його прихід двічі – за московським часом і за київським.

В Австрії вважають, що в новорічну ніч, щоб бути щасливим, потрібно з’їсти шматок свинячої голови або свинячого рила.

В Угорщині в першу секунду Нового року починають свистіти в дитячі сопілочки, ріжки і свистульки. Вважають, що саме так можна віднадити від оселі злих духів. Готуючись до свята, угорці не забувають про магічну силу новорічних страв: квасоля та горох зберігають силу духу й тіла, яблука – красу та кохання, горіхи здатні захистити від лиха, часник – від хвороб, а мед – підсолодити життя.

У Німеччині люди різного віку, тільки-но годинники починають бити північ, піднімаються на стільці, столи, крісла й з останнім ударом дружно, з радісними вітаннями «встрибують» у Новий рік.

В Італії в останню хвилину старого року викидають із оселі розбитий посуд, старий одяг і навіть меблі. Слідом за ними летять хлопавки, конфетті, бенгальські вогні. Місцеві жителі вірять, що коли в новорічну ніч викинути стару річ, у прийдешньому році обов’язково випаде можливість купити нову.

В Іспанії в новорічну ніч їдять виноград. Під бій годинника треба встигнути з’їсти 12 виноградних ягід, по одній за кожен із дванадцяти прийдешніх місяців, загадуючи при цьому бажання. Встигнеш зробити це – бажання здійсняться.

У Шотландії Новий рік зустрічають своєрідним смолоскиповим ходом: підпалюють бочки з дьогтем і котять їх вулицями. Таким чином шотландці «спалюють» старий рік й освітлюють дорогу новому.

У Скандинавії в перші секунди Нового року хрюкають під столом, щоб відігнати від родини нечисту силу, хвороби й невдачі.

Важливе для українців свято – Різдво – припадає на 7 січня. Це один із найбільш шанованих днів у календарі для всіх християн та одне з найважливіших родинних свят, магічний день, коли кожна сім’я створює в оселі атмосферу затишку, добробуту і злагоди.

За давньою традицією, різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні Різдва. Вечір цей зветься Святим чи Свят-вечором.